Кібербулінг, або булінг в Інтернеті - 4 травня Міжнародний день протидії булінгу (інформація)

 

       Кібербулінг, або булінг в Інтернеті – це умисне цькування людиною або групою людей певної особи у Інтернет-просторі, як правило, протягом тривалого часу.

        Мета кібербулінгу різниться в залежності від його форми, однак в будь-якому випадку вона пов’язана із завданням шкоди іншій людині – у першу чергу, психологічної, однак шкода може бути й матеріальною або фізичною, якщо насильство з онлайн-середовища перейде у реальну площину.

Кібербулінг може проявлятися у наступних формах:

- Нападки, постійні виснажливі атаки (англ. harassment) – найчастіше це залучення повторюваних образливих повідомлень, спрямованих на жертву (наприклад, сотні повідомлень, постійні образливі коментарі на сторінці жертви).

 - Наклеп (англ. denigration) – розповсюдження принизливої/образливої неправдивої інформації про людину. Це можуть бути текстові повідомлення, фото тощо.

- Публічне розголошення особистої інформації (англ. outing and trickery) – поширення особистої інформації, наприклад, інтимних фотографій, фінансового стану, хобі тощо з метою образити або шантажувати.

 - Самозванство (англ. impersonation) – це ситуації, коли одна людина видає себе за іншу, використовуючи пароль доступу до її акаунту в соціальних мережах, блогу, пошти, системи миттєвих повідомлень тощо, а потім здійснює негативну комунікацію. - Хепі-слепінг (англ. happy slapping) – насильство заради розваги, наприклад, до такого виду насильства належать ситуації, коли хтось знімає на камеру телефона насильство, що коїться в реалії, для подальшого розповсюдження в Інтернет-мережі.

 - Онлайн-грумінг – це побудова дорослим/групою дорослих осіб довірливих стосунків з майбутньою жертвою з метою отримання її інтимних фото/відео. Зазвичай злочинці реєструються в соціальних мережах під виглядом молодих людей, адаптуючи свою сторінку під уподобання обраної жертви, чи налагоджують контакт в онлайн-іграх.  Онлайн-грумінг може тривати від одного дня до декількох тижнів, перш ніж буде отримано перше фото, а далі починаються вимагання грошей, чи примушування до особистих зустрічей.

Контролюй поширення своєї особистої інформації та налаштуй приватність у власних акаунтах

           Передусім, необхідно розібратися із поняттям «особиста інформація». Особиста інформація – це інформація, яка ідентифікує конкретну особу.

Наприклад, до такої інформації належить:

 - ім’я та прізвище;

- вік;

- адреса вулиці, дому чи навчального закладу;

- номери телефонів;

- інші медичні, фінансові чи особисті дані;

 - електронна адреса тощо. Твоя сторінка у соціальних мережах має бути закрита та містити мінімум особистої інформації та бути відкритою лише для тих безпечних однолітків та дорослих, яких ти знаєш у реальному житті.

 ПАМ’ЯТАЙ! Вся інформація про тебе, фотографії, листування чи переписки у будь-який час можуть опинитися у руках зловмисників.

ЩО РОБИТИ, ЩОБ ЗМЕНШИТИ РИЗИК КІБЕРБУЛІНГУ?

         Отож,  переглянь та налаштуй приватність своїх акаунтів у соціальних мережах;  захисти свою інформацію надійним паролем та час від часу змінюй його;  залиш відмітку геолокації на телефоні та інших гаджетах вимкненою (ввімкнена геолокація може підказати зловмисникам, де ти проживаєш, твій навчальний заклад тощо);  вказуй мінімум особистої інформації про себе, батьків та інших близьких людей.

        Перевіряй все, що надсилаєш знайомим і незнайомим людям, та публікуєш в Інтернеті, за допомогою запитання-тесту «Білборд»:

 1. Уяви собі великий білборд, який розташований посеред вулиці району/у центрі міста/біля навчального закладу.

2. Уяви, що інформація, яку ти хочеш написати, буде розміщена на ньому.

3. Якщо не проти, що її побачать усі, то спокійно можна постити, а якщо стає незатишно – ще раз критично оціни її.

ПАМ’ЯТАЙ! Щойно хтось відправив якусь фотографію через мобільний телефон чи інший гаджет, вона більше не належить конкретній людині – ця інформація у власності мережі Інтернет, ніхто не знає, як її можуть використати і як це відіб’ється на репутації людини. З повідомлення, яке надіслане, а потім видалене, могли зробити скріншот (сфотографувати), а фото зберегти на інший носій. Навіть якщо ти впевнений (-а) у тому, кому надсилаєш щось особисте  – цифровий слід залишиться назавжди.

 ЦИФРОВИЙ СЛІД. Усе, що залишається у пам’яті мережі: відкриття акаунтів, створення паролів, відвідування певних сайтів, лайки, коментарі, покупки тощо. Отож, перед тим, як поділитися особистою інформацією, добре подумай, що ти хочеш завантажити, та з ким цим поділитися! Додавай у «друзі» тільки реально знайомих безпечних людей. Спілкування з незнайомими людьми у чатах та на форумах може бути небезпечним. Рівень небезпеки зростає, коли незнайомець просить поділитися з ним особистою інформацією. Будь обачним (-ою) і в жодному випадку не роби цього, адже потім інформація або фото можуть стати предметами шантажу, що може перерости у погрози та вимогу очної зустрічі. Критично стався до інформації, розміщеної в Інтернеті, та перевіряй її за допомогою декількох джерел.

 ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ЩОДО ТЕБЕ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ КІБЕРБУЛІНГ? Залишайся спокійним (-ою). Краще буде вийти з соціальної мережі, де був скоєний напад кібербулінгу. Зроби перерву. Пам'ятай, що люди, які ображають тебе, як правило, мають купу проблем, і просто намагаються відчути себе краще, нападаючи на інших. Не відповідай. Дуже важливо не вступати в розмову з кібербулером, який шукає способи розлютити/зачепити тебе, вивести з себе, і що найголовніше – він/вона чекає, що змусить тебе відповісти. Тому ніколи не давай очікуваного – ігноруй повідомлення і коментарі. Роби скріншоти Не видаляй нічого з тих образ, які були надіслані тобі. Якщо тобі доведеться пізніше розповісти про це дорослим, керівництву навчального закладу або правоохоронним органам, тобі знадобляться докази. Заблокуйте кібербулера. Подай скаргу. Після того, як ти заблокуєш кібербулера, напиши адміністраторам соціальної мережі, щоб вони вжили відповідних заходів щодо запобігання нових випадків атак. Поділись своїми переживань з дорослим, якому довіряєш. Пам'ятай, ти не повинен (-на) проходити через все це на самоті. Довірся, нехай тобі нададуть необхідну підтримку. Поговори про напади на тебе з дорослими, з якими ти відчуваєш себе комфортно та яким довіряєш. Вони допоможуть тобі впоратися з ситуацією, що склалася.

Способи допомоги дітям бути в безпеці онлайн
1. Будьте щирими й чесними у спілкуванні.

Цінність спілкування  ґрунтується на доброті та підтримці.

2. Використовуйте технології, щоб захистити себе.

Перевірте, щоб на комп'ютері та телефоні  були встановлені останні версії програм і антивірус, а також щоб були ввімкнені налаштування приватності. Закривайте вебкамери, коли ними не користуєтеся. (Щоб забезпечити позитивний онлайн-досвід молодших дітей, можна використовувати такі інструменти, як батьківський контроль, зокрема безпечний пошук.)

3. Проводьте час онлайн спільно із батьками.

Зв'язок із батьками, родичами, друзями зараз важливий як ніколи раніше, тож це може стати чудовою нагодою для вас продемонструвати доброту й емпатію у віртуальній взаємодії.

4. Культивуйте здорові онлайн-звички.

Заохочуйте та контролюйте хорошу поведінку онлайн, під час відеодзвінків.  Ставтеся до однокласників із добротою і повагою, не забувайте про охайний одяг.