Як за надскладних умов навчати учнів-підлітків?

 

Як за  надскладних умов навчати учнів-підлітків?

           Навчати підлітків – це серйозний виклик. У підлітковому віці діти надзвичайно цікаві тим, що ще вдень вони з радістю можуть переглядати мультфільми, а ввечері вже цікавляться наслідками вживання алкоголю, куріння та інших нібито ознак дорослого життя. Саме тому вчителям часто-густо доводиться змінювати види та форми занять, аби досягнути бажаних освітніх цілей.

          Окрім того, іноді вчорашні “наставники” стають “ворогами”, домашні завдання саботуються часом не через нерозуміння, а через протест проти правил, встановлених учителем. Окремі завдання здаються учням надто “легкими”, щоб витрачати на них свій “дорогоцінний” час: “блогерам не потрібна математика (фізика, хімія….)”, “моє справжнє життя поза школою, тут потрібно просто перечекати”, “навіщо мені це знати, якщо я можу легко загуглити і про все дізнатися”, “якби не було школи, то я б займався значно цікавішими справами”… Таких прикладів може бути дуже багато.

 

Тож як за таких надскладних умов навчати учнів-підлітків?

1. Будуйте довірливі стосунки зі своїми учнями:

• будьте відкритими, щирими, говоріть про свої почуття, навіть якщо вони негативні – не бійтеся говорити, що від поганої поведінки в класі і зірваних уроків вам прикро, що ви вкладаєте велику кількість часу і натхнення, щоб розробити цікавий урок і очікуєте на відгук з боку учнів, підкреслюйте, що вам не байдуже;
• ніколи не порівнюйте учнів один з одним, аналізуйте індивідуальну освітню траєкторію руху, акцентуйте увагу на особистих маленьких та великих перемогах кожної дитини;
• за можливості, поділіться реальними історіями зі свого життя в середній школі, наведіть приклади перемог та поразок, показавши, що між вами насправді більше спільного, ніж здається на перший погляд.

2. Спробуйте перейти від авторитарного стилю взаємостосунків до стратегії партнерства. Пояснюйте учням, що у школі ви маєте єдину освітню мету, що ваша спільна діяльність або бездіяльність значно впливатиме на розвиток життєвого сценарію дитини в майбутньому. Від того, які знання та навички протягом цієї освітньої подорожі вдасться накопичити учневі, залежить його успіх у різних сферах життя суспільства.

 

3. Сформулюйте чіткі правила, які діятимуть на уроці, та узгодьте їх з учнями, підкреслюючи, як саме впливатиме недотримання правил на навчальний процес. Наприклад, на уроці дозволяється використовувати гаджети лише з навчальною метою. Якщо учні порушать це правило, відволікаючись на соціальні мережі та ігри, то не встигнуть виконати всі поставлені завдання. Як наслідок, дітям доведеться витрачати свій особистий час після заняття на обов’язкові вправи, які підлягають оцінюванню, і не матимуть змоги консультуватися з вчителем.

Учням важливо показувати зв’язок між ефективністю роботи та досягнутими результатами. Навіть невеличкі досягнення вкрай важливі.

4. Підтримуйте корисні ініціативи учнів, не відкидайте їхні думки, заохочуйте ще більше проявляти свою індивідуальність у навчанні. Це можна зробити завдяки добірці цікавих освітніх методик та  тем проектів, які учні зможуть обрати за бажанням. Нічого страшного, якщо дитина захоче зробити не хронологічну таблицю, а комікс чи лінію часу, модель не з пластиліну, а з харчових продуктів. Адже головне – результат, а шляхів досягнення може бути кілька.

 

5. Будьте з батьками в “одному човні”. Які б стосунки з батьками у вас не складалися, усе ж таки в роботі з підлітками батьки учнів можуть бути найкращими порадниками. Трикутник взаємодії “батьки-учні-вчителі”, коли йдеться про підлітків, актуальний, як ніколи.

Всередині кожної дитини живе насамперед дитина, хоча іноді в це важко віриться, і наше завдання допомогти їй пройти цей дуже важкий період якомога ефективніше.

Кожна дитина індивідуальна, найкраща! Потрібно просто любити та поважати її!