Вербування підлітків та втягнення у протиправну діяльність / інформація для батьків, учнів, вчителів

 

Вербування підлітків та втягнення у протиправну діяльність: поліцейські попереджають про небезпеку в інтернеті

                Підпали майна ЗСУ, державних установ, їх мінування та інші подібні злочини класифікуються як тероризм або диверсія за Кримінальним кодексом України.

               За них передбачена сувора кримінальна відповідальність. Поліцейські звертаються до батьків та їх дітей з попередженням та нагадуванням про небезпеку вербування підлітків ворогом.

               Агенти країни-агресора використовують психологічний тиск, маніпуляції та фінансові винагороди для вербування дітей через Telegram-канали, соціальні мережі, онлайн ігри, обіцяючи їм “легкі” заробітки за виконання певних завдань. Завдання від російських кураторів можуть варіюватися від малювання провокативних графіті та розклеювання дискредитуючих листівок проти ЗСУ до більш серйозних дій.

                Вербування – це прихований, але добре організований процес, під час якого людей залучають до незаконної діяльності. Молодь є особливо вразливою групою, оскільки часто не має достатнього життєвого досвіду, щоб розпізнати маніпуляції. А відбувається все досить природньо. Це може бути знайомство та встановлення контакту – через соцмережі, знайомих або навіть випадкові розмови на вулиці. Вербувальник прикидається другом, наставником або навіть рятівником, який може допомогти у складній ситуації.

               Далі йде ідеологічна або матеріальна мотивація – обіцяють високі заробітки, “справедливе” майбутнє, участь у боротьбі за “праве діло”. Відбувається формування залежності – психологічний тиск, обмеження спілкування з родиною, контроль поведінки. І зрештою дитину залучають до конкретних дій – дрібні доручення, а потім повністю втягують у злочинну діяльність чи бойові дії.

         Існують найрізноманітніші канали вербування молоді. Це соціальні мережі та месенджери (закриті групи у Telegram, WhatsApp, Discord; облікові записи в TikTok, Instagram, Facebook, де пропагується насильство; листування від незнайомців із привабливими пропозиціями роботи або “великої місії”), онлайн-ігри та форуми (в ігрових чатах можуть з’являтися люди, які поступово схиляють молодь до радикальних ідей; створюються ігрові квести, які поступово змушують виконувати реальні дії). Бувають і особисті контакти через знайомих, які вже були завербовані; у громадських місцях, біля навчальних закладів чи спортивних секцій; під виглядом благодійних або “патріотичних” організацій. Незнайомці пропонують гроші за “просту роботу” (перенести пакет, рознести листівки тощо), використовують боргову залежність: дають “легкі” гроші, а потім змушують їх “відпрацьовувати”.

                Як дітям розпізнати, що вони спілкуються не з однолітками чи друзями, а з маніпулятором?

       Вербувальники використовують психологічні прийоми, щоб змусити людину зробити те, що вона сама б ніколи не погодилася. Важливо знати, як розпізнати маніпуляції, вчасно реагувати і захистити себе.

            Як розпізнати маніпулятора? Він надто привітний та ввічливий – швидко завойовує довіру, створює відчуття «особливих стосунків». Підкреслює унікальність пропозиції – каже, що тільки «обрані» можуть приєднатися. Часто змушує діяти швидко – каже, що потрібно прийняти рішення негайно, не даючи часу на роздуми. Зазвичай знецінює думку сім’ї та друзів – переконує, що вони «не розуміють тебе». Обов’язково маніпулює почуттями – викликає почуття провини або відповідальності. Пропонує легкі гроші або цікаві можливості – «секретні місії», «справжня чоловіча справа», «реальний заробіток». І насамкінець каже, що не можна нікому розповідати про вашу розмову.

            Що робити, якщо намагаються завербувати? Не вступати в розмову та не підтримувати контакт. Ігнорувати повідомлення, блокувати підозрілі акаунти. Не повідомляти жодних особистих даних. Телефон, адресу, місце навчання – все це може бути використано проти дитини.

            Зберегти докази. Якщо отримуєте підозрілі пропозиції онлайн, зробіть скріншоти повідомлень. Про це потрібно розповісти дорослим – батькам, вчителям або тим, кому довіряєте. Якщо ситуація здається небезпечною – одразу телефонуйте 102.

           Які фактори можуть свідчити батькам про те, що дитина в небезпеці?

       Відразу змінюється поведінка, дитина стала закритою, різко змінила інтереси, уникає сімейних розмов. Дратується або панікує, якщо запитати про друзів в інтернеті. Дитина виявляє підозрілу активність у соцмережах – видаляє історію переглядів або приховує листування; з’явилися нові знайомі, про яких нічого не розповідає; підписана на групи з екстремістським або воєнним контентом.

          Дитина почала говорити про насильство як про “необхідність”, виявляє незрозумілу агресію або, навпаки, апатію. Проводить багато часу вночі онлайн та ховає телефон, коли до неї підходять. Також підозру мають викликати гроші або дорогі речі, які з’явилися невідомо звідки.

        Щоб не ускладнити ситуацію поговоріть із дитиною спокійно – без звинувачень. Запитайте, з ким вона спілкується, які теми її цікавлять. Дайте зрозуміти, що вона може звернутися до вас у будь-який момент. У разі серйозних підозр – зверніться до поліції за номером 102 або кіберполіції за номером 1545.

       Пам’ятайте, що безпека дитини в інтернеті – це відповідальність батьків! Регулярний діалог і контроль допоможуть уберегти її від загроз. Говоріть із дитиною про онлайн-безпеку. Поясніть, що в інтернеті не всі є тими, за кого себе видають. Переконайтеся, що сторінки дитини мають приватні налаштування безпеки. Встановіть на гаджетах спеціальні програми для контролю доступу до небезпечних сайтів. Налаштуйте обмеження на скачування невідомих додатків.

          Слідкуйте за контентом, який споживає дитина, перевіряйте відео, чати, форуми, які вона відвідує. Проводьте більше часу разом, щоб у дитини було менше потреби шукати спілкування в мережі.

        Вагомим аргументом, щоб утриматися від підозрілих дій може стати роз’яснення відповідальності за них.  Чим може закінчитися невинна на перший погляд гра «у виконання завдань» за гроші?

         Вчинення терористичного акту – це тяжкий злочин, за який передбачена сувора відповідальність, навіть якщо його скоїв неповнолітній. Згідно з статтею 258 Кримінального кодексу України, терористичний акт – це застосування зброї, вибухових пристроїв, підпалів чи інших небезпечних дій з метою залякування населення, провокування міжнародного конфлікту або впливу на органи влади.

        Відповідальність за терористичний акт настає з 14 років (ст. 22 ККУ), оскільки це особливо тяжкий злочин. Передбачене відповідно і покарання: позбавлення волі від 5 до 10 років – якщо теракт не спричинив загибелі людей; позбавлення волі від 7 до 12 років – якщо внаслідок теракту загинули люди або були тяжкі наслідки; позбавлення волі від 10 до 15 років або довічне ув’язнення – якщо теракт вчинено групою осіб або з використанням зброї масового ураження.

         Відповідальність можуть нести і батьки, якщо буде доведено їхню недбалість у вихованні дитини.

    Тому найкращим способом уникнути цієї небезпеки є дотримання правил безпечного користування соцмережами. У разі підозрілих ситуацій важливо негайно повідомляти правоохоронців – це може врятувати життя! 

 

Поради для батьків:
– інформуйте дітей про небезпеку вербування та наслідки злочинів;
– слідкуйте за їхньою онлайн-активністю та колом інтернет-знайомств;
– у разі підозр на вербування звертайтеся до поліції за номером 102.

Поради для підлітків:
– будьте обережними з незнайомцями в інтернеті, не діліться особистою інформацією;
– розповідайте дорослим про нові онлайн-знайомства;
– уникайте відвідування сумнівних інтернет-ресурсів;
– використовуйте офіційні ресурси для отримання та перевірки інформації;
– при отриманні пропозицій скоєння диверсій за гроші – повідомте поліцію за номером «102»;
Закликаємо молодь бути пильними та не піддаватися на злочинні пропозиції! Разом ми сильніші!