ЛІНІЇ НАПРУЖЕННЯ В ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ // взаємини батьків з підлітком (5-7 кл.)

 

ЛІНІЇ НАПРУЖЕННЯ В ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ

Завданя підліткового віку:

1.     Усунення батьківських ролей. Батьки вже не є авторитетом.

2.    Розчарування в дитячій обіцянці. Підліток стикається з тим, що не може мати все й бути всім.

3.     Пошук свого місця у світі дорослих. Ровесники і їхня думка виходять на перший план.

 

            Підлітки, аби виконати завдання свого віку, часто вдаються до агресивності. Чим більше дитина була прив’язана до батьків, чим більш слухняною була й залежала від думки дорослих, тим вірогідніше, що протести й хамство матимуть високу інтенсивність та частоту”, – кажуть психологи.

          Коли агресія підлітка зустрічає перешкоду, може виникнути насилля. Воно може бути спрямоване на інших і на себе.

 

Як реагувати на агресію підлітка:

1.     Ставитися до такої поведінки як до неможливості підлітка поводитися інакше. Не приймати її на свій рахунок.

2.     Не відповідати на агресію насиллям. У момент агресії не шантажувати підлітка, не погрожувати.

3.     Звертатися до хорошої частини “Я” дитини. Коли ви розумієте, як непросто дитині жити в цей період, тоді не стаєте противниками.

4.     Після того, як ситуація владналася, можна разом подумати: що це було, чому підліток поводився так грубо, як можна домовитися, щоби дитина реагувала інакше. Говорити потрібно від себе, про свої почуття, а не про дитину: “Мені це неприємно” замість “Ти так погано поводишся”.

 

                               Загальні рекомендації батькам:

• Батькам варто відвикати бути батьками маленьких дітей і вчитися бути батьками дорослих людей.
• Треба послідовно приймати те, що діти будуть відштовхувати батьків. Тому треба навчитися розчинятися, відходити в тінь і водночас залишатися включеними в ситуацію, якщо дітям потрібна допомога.
• Є діти, які не хочуть дорослішати й відокремлюватися. Відмова від дорослішання має більше непокоїти батьків.
• Прислухатися до думки підлітка без оцінних суджень.

БАЖАННЯ ДОРОСЛИХ, А НЕ ПІДЛІТКІВ

“Частіше з питаннями мотивації ми зіштовхуємося, коли йдеться про навчання. Батьки вірять, що діти мають вчитися й достатньо добре. Ми віримо, що, крім навчання, дитині треба займатися спортом, правильно харчуватися, займатися мистецтвами, щоби була соціалізація”.

 

МОТИВАЦІЯ ДІТЕЙ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ ДОРОСЛІШАННЯ

1.        У маленьких дітей навчання не відокремлене від життя.

2.        Схвалення батьків. Для дошкільнят воно ще важливе.

3.     Схвалення вчителя. У початковій школі важливий учитель. Якщо він став суперфігурою в очах дитини, то мотивація не зникає.

4.     Схвалення ровесників. У середній школі значущими стають думка і схвалення ровесників. Якщо довкола середовище спрямоване на пізнання й досягнення, то дитина буде прагнути не втратити схвалення товаришів.

5.     Є розуміння “навіщо”. У старшій школі діти навчаються, якщо в них є розуміння навіщо. Коли дорослі кажуть “навіщо” – це ваші слова, а не внутрішні знання дитини. У підлітковому віці значущість батьківських слів знижується.

6.     Звичка – якщо сформована звичка навчатися. Звичка перестає працювати, якщо в підлітка сильний опір.

“Здебільшого у середній школі цікавість до навчання знижується, стає незначимим схвалення батьків і вчителя, а також ровесників, адже здебільшого навчання їх також не цікавить, “навіщо” ще не сформувалося, а звички або не має, або зійшла нанівець. Тому виходить мотиваційний провал у навчанні”.

 

ЯК ФОРМУЄТЬСЯ ВНУТРІШНЯ МОТИВАЦІЯ ПІДЛІТКА

Внутрішня мотивація дитини – це не про те, що здається важливим батькам. Внутрішня мотивація може будуватися з огляду на такі чинники:

• Що дитина бачить у майбутньому? Розмови про майбутнє з дитиною важливі.
• Чого хоче? Кожна дитина має своє “хочу”, навіть якщо про це не каже дорослим.
• Що їй / йому подобається робити?
• Що вона / він хоче отримувати?
• Які зусилля вона / він він готова/-ий докладати для досягнення того, що бажає? Батькам варто частіше задумуватися, що потрібно робити, щоб у дитини збільшилося бажання, а супротив зменшився.

        Що впливає на формування внутрішньої мотивації:

• Модель – те, що є перед очима підлітка.

“Не зовсім чесно вимагати від підлітка мотивації до розвитку, активної діяльності після школи, якщо після роботи батьки повечеряли – і дивляться телевізор або проводять час у гаджетах”, – каже психолог.

Важливо, що батьки показують і демонструють. Є шанс, що діти прислухаються, якщо не одразу, то в майбутньому.

• Середовище – місце, де підлітки спілкуються і взаємодіють. Дорослі не завжди можуть на це вплинути. Однак, від батьків залежить вибір місця проживання, школи, додаткових занять.
• Досвід. Важливий батьківський досвід, про який потрібно говорити з підлітком і демонструвати.

“Коли я щось захотів, почав робити ось так і так, і мені вдалося. А коли не вдалося – як я на це відреагував”.

• Самооцінка / впевненість. У підлітка самооцінка нестабільна, скаче від заниженої до завищеної. До підліткового віку батьки ще можуть впливати на самооцінку – хвалити, підтримувати. У підлітковому віці батькам головне – не нашкодити.
• Результат. Підліткам важлива ближня вигода – тут і зараз. Їм важливо швидше побачити результат. У підлітків ще немає терплячості й посидючості. Дорослим варто допомогти зрозуміти підлітку, що навіть за невелику дію можна отримати маленький, але результат.
• Емоційний стан. Важливе позитивне налаштування.

 

• Найкращий формат спілкування з підлітками – відкриті запитання. Важливо не засуджувати відповіді підлітка, а із зацікавленням вислуховувати. Цікавитися в дитини: “що тобі подобається?”, “чого ти хочеш?”, “що тебе радує?”, що останнє тебе в цьому місяці порадувало?”. Також говорити про те, які герої у фільмах / книжках йому подобаються.
• Зайнятися собою. У підлітковому віці для батьків важливо зберегти свою психіку в стабільному стані.
• Пам’ятати, що на другій чаші вагів – ваші взаємини з підлітком. Головне в підлітковому віці – їхнє збереження.
• Любіть своїх дітей! Вони у Вас найкращі!